Безправ'я та піар:Топ-5 подій 2018 року, які збурили Харків (ФОТО)

Обурення, гнів, розчарування чи просто бажання обговорити почуте в публічному просторі - ці події мало кого залишили байдужими.

Сумнозвісне ДТП та судова тяганина у справі Зайцевої – Дронова

Ця подія стала символом тих трагічних наслідків, до яких призводить вседозволеність так званої "золотої молоді". 18 жовтня 2017 року 20-річна студентка Олена Зайцева ганяла на своєму "Лексусі" по центру Харкова. І на Сумській вулиці вона після зіткнення з "Фольксвагеном" Геннадія Дронова влетіла в натовп людей, які стояли на тротуарі та чекали "зеленого" світла. Швидкість руху була просто шаленою. Внаслідок зіткнення шестеро людей загинули, ще п'ятеро отримали травми. Як виявилося згодом, у крові дівчини знайшли опіати.

Ця жахлива аварія збурила не тільки Харків, а й всю країну. Саму Зайцеву затримали, як й іншого фігуранта справи – Геннадія Дронова. Справа з сумнозвісним ДТП затягувалася, а судові засідання раз за разом переносилися. То Зайцевій призначають додаткову експертизу, щоб перевірити, чи вживала вона наркотики. То лікар-нарколог, яка оглядала Зайцеву, виїде на не підконтрольну Україні територію. То адвокат заявляє, що в бідної дівчини, яка на засідання приходить з на диво доглянутими бровами, страждає на захворювання мозку.

Самі постраждалі вже зневірюються в правосудді. Людмила Фабріс, яка того дня втратила доньку та онуку, не вірить, що суд взагалі може оголосити справедливий вирок. За словами жінки, адвокати обвинувачуваних роблять все, щоб їх виправдали. Чергове засідання було перенесене на 19 грудня. Словом, в цій справі добре видно початок, а от кінець – ні.

Пам'ятник Людмилі Гурченко: бути чи не бути

Коли мова заходить про пам'ятники, напруга в суспільстві починає зростати. Щоправда, цьогорічна історія не була такою цікавою, як у випадку з поваленим Леніним у 2014 році. Відкриття в центрі міста пам'ятника радянській артистці Людмилі Гурченко відбулося 19 липня. На ньому можна було побачити не тільки постать акторки, а й героїнь фільмів, в яких вона колись знімалася.

Точки зору щодо даного монументу розділилися. Одні харків'яни всіляко вітали відкриття пам'ятника та заявляли, що місту просто необхідно було вшанувати знамениту землячку. Інші ж наголошували, що сама Гурченко нічого не зробила для Харкова, а встановлення її пам'ятника є нічим іншим, як піаром міської ради, адже не випадково на самому монументі красуються імена її представників на чолі з мером міста Геннадієм Кернесом. Щоб ніхто не забував, хто доклав зусиль задля його встановлення. Зауважимо, що саму табличку через орфографічні помилки переробляли тричі.

Однак одразу після відкриття Шевченківським районним відділенням поліції міста Харкова було розпочато слідство щодо витрат на зведення пам'ятника та облаштування прилеглої території. Активісти порахували, що тільки граніт місто закупило в кілька разів дорожче за ринкову вартість. Сам Кернес не зміг мовчати та заявив, що справа була написана "на колінці", та поскаржився на тиск на міську владу.

Інсулін або життя: чому харків'яни були вимушені виходити на пікети

За ідеєю, інсулін має видаватися безкоштовно. Але цього року харків'яни, які хворіють на діабет, зітнулися з серйозною проблемою – необхідного препарату їм просто не видавали. Причому така тенденція спостерігалася виключно в місті Харкові. Що в інших регіонах країни, що самій області інсулінозалежним видавали інсулін безкоштовно, як того передбачає чинне законодавство. Відсутність необхідного препарату неодноразово змушувала харківських діабетиків виходити на пікети. Учасники таких акцій виступали з вимогами стовідсоткового фінансування інсулінової програми.

На пікети виходили як самі діабетики, так і родичі тих, хто за станом здоров'я не могли прийти на акцію. Люди не приховували свого обурення тим, що влада міста завжди знаходить кошти на лавочки, клумби чи зоопарк, але на життєво необхідний препарат чомусь "не вистачає". Разом з тим, активісти намагалися взяти справу в свої руки і вирішити проблему самостійно. Наприклад, харківським діабетикам допомагають небайдужі громадяни: і з інших областей України, і з-за кордону вони надсилають інсулін тим, хто його потребує найбільш гостро.

У квартирі холодно, хоч і зима на дворі

Не тільки нестача ліків змушувала цього року людей вийти на пікет. Коли настали холоди, деякі харків'яни отримали не дуже приємний сюрприз: їхні оселі залишилися холодними. Харків'яни навіть організували пікет, під час якого висловили своє невдоволення холодними домівками та відсутністю гарячої води. Учасники акції нарікали, що в деяких будинках міста все ще не включили опалення, а також висловили невдоволення цьогорічною підготовкою до опалювального сезону.

Зокрема, чимало нарікань стосувалося розподіляння коштів міського бюджету. За словами активістів та пікетувальників, замість того, щоб вкладати купу грошей на черговий іміджевий проект, влада могла б краще фінансувати інфраструктуру міста, в тому числі – теплові мережі. Того дня учасники пікету мали приємність зустрітися заступником міського голови Андрієм Руденком, з яким вони намагалися дійти до певної згоди. Він в свою чергу назвав пікет політичним та заявив, що в місті з опалення все гаразд. Утім, за відомостями самої мерії, через несправність системи більше 100 багатоповерхівок на селищі Жуковського в Харкові дві доби, 12 та 13 грудня, сиділи без опалення.

Скандал навколо торту та шкільні побори

Цей інцидент стався в 151-й школі Харкова. Там так звана батьківська трійка 6-Б класу вирішила влаштувати дітлахам свято на честь закінчення чверті. Для цього коштом мам і тат був організований солодкий стіл. Однак батьки однієї дівчинки, Діани, не здають гроші принципово. Того разу вони також не скидалися. Здавалося б, немає грошей – немає і смаколиків. Але ні: дівчинці не тільки не дозволили піти додому, як вона того просила, але й почали публічно ганьбити її перед однолітками. Цей інцидент обернувся для Діани не тільки приниженням, а й погіршенням стосунків з однокласниками. Деякі діти під впливом власних батьків почали цькувати дівчинку.

Історію з тортом переповіли як регіональні, так і центральні ЗМІ. Ця подія стала приводом говорити не тільки про булінг, а й про побори в школі. Проблеми Діани та її батьків виявилися близькими чималій кількості харків'ян. Вони не тільки обурювалися цькуванням школярки, а й засудили ситуацію, коли на дорослих чиниться тиск через їхніх дітей. Проте знайшлися і ті, хто став на бік вчителів: мовляв, це батьки самі винні в цьому конфлікті, і ніхто не повинен пригощати чужих дітей. З часом, звичайно, конфлікт став забуватися. Однак шкільні побори та булінг – все ще "вічні" теми.