В пошуках балансу: Як карантин змусив обирати між доцільністю і законністю

По всьому світу порушників карантину вирішили карати високими штрафами, десь їм почало загрожувати тюремне ув’язнення. Люди почали дискутувати щодо доцільності окремих вимог та намагатися знайти "золоту середину" між безпекою та свободами громадян. Як розповів виконавчий директор Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) Вадим Пивоваров, у держави у будь-якому випадку повинно бути чітке бачення того, яким чином вводити ці обмеження. За його словами, це потрібно робити пропорційно.

"Ми всі пам’ятаємо дурнуваті обмеження, коли велосипедистам забороняли їздити через Труханів острів, – розповів Пивоваров. – Або бігати в парках. Якісь абсурдні та непропорційні заборони. Звичайно, у людей виникали питання. А що концерти обмежили – то це розумний крок. Тому завжди слід дивитися на ті заходи, які вводить держава. І тут головне, щоб вона їх пояснювала. У нас була слабка просвітницька робота з населенням. І не зажди людям пояснювали для чого та на який час вводяться ці обмеження. І яка їх причина. Ми бачили, що з часом головний санітарний лікар казав, що обмеження часто вводилися з метою якимось чином налякати людей. Щоб вони боялися виходити з дому тощо. Але це невірно. Бо люди вже не будуть ввірити в наступні потрібні обмеження. Держава має грати чесно зі своїми громадянами. І казати, для чого вводяться всі ці обмеження".

Правозахисник звернув увагу не деякі подвійні стандарти. Наприклад, коли, з одного боку, закривалися ресторани і кафе, а з іншого, високопоставлені політики дозволяли собі обходити подібні заборони. Пивоваров згадав скандал, який розгорівся навколо елітного київського ресторану "Велюр" нардепа "Слуги народу" Миколи Тищенка. У ЗМІ повідомляли, що заклад працював всупереч тодішнім заборонам. "Велюр" продовжував приймати "дорогих" гостей – народних депутатів, бізнесменів та високопосадовців.

Що стосується Харкова, то тут також є цікаві історії з порушенням карантину та подвійними стандартами. Деякі з них навіть привернули увагу правоохоронців. Так, 3 жовтня в місті відбувся концерт поп-співачки Олі Полякової. Це був такий собі подарунок Харківської міської ради до Дня вчителя. Однак на фоні веселощів про необхідність карантинних обмежень якось забули. Глядачі, серед яких було чимало дітей, не дотримувалися соціальної дистанції та ігнорували вимогу носити маски. Як повідомила начальниця відділу комунікації Головного управлення національної поліції в Харківській області Ольга Баранник, всі факти порушення були зафіксовані на відеозапис. Під час досудового розслідування слідчі допитали понад 70 свідків, які були присутні на тому концерті. Вони також встановили 5780 абонентів, які того вечора перебували на місці злочину.

"На теперішній час встановлено організатора даного заходу та збираються докази щодо причетності його до вчинення злочину, – розповіла Баранник. – Досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії".

Ще один одіозний концерт, тепер вже за участі Ірини Білик, відбувся 5 жовтня у Палаці студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. А на наступний день вже відкрили кримінальну справу. Під час досудового розслідування було встановлено та допитано організатора концерту, директора Палацу студентів, персонал. Наразі досудове розслідування триває. Як повідомили в поліції, починаючи з 12 березня у Харкові було складено 1397 протоколів відносно громадян, які порушили карантинні мови щодо самоізоляції. Ще 161 – проти керівників торгових закладів та установ харчування, 43 – керівників підприємств, установ, організацій, 553 – їх працівників підприємств, 340 – перевізників. Загалом від початку карантину харківські правоохоронці склали 3625 адміністративних протоколів.

Як порушуються права громадян під час затримання

"Ще була одна незрозуміла вимога – це обов’язок мати із собою паспорт, – розповів Пивоваров. –  І працівник поліції має право складати протокол за те, що людина вийшла. Але це абсурдно. Що це за вимога, якщо в законодавстві немає закріплених вимог носити паспорт? Плюс були порушення щодо організації мирних зібрань. Органи місцевої влади встановлювали обмеження. Хоча ми всі знаємо, що відповідно до Конституції обмежити право на мирні зібрання може виключно суд. І ніхто інший. Жоден орган державної влади не може своїм рішенням обмежити право на мирні зібрання. Але у нас були випадки, коли до людей, які проводили мирний захід, приходили поліцейські та складали на них адміністративні протококи за порушення карантинних заходів. І це є чистої води порушенням прав і свобод людини".

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів нещодавно опублікувала звіт стосовно дотримання поліцією прав громадян. У ньому мова йшла про випадки, коли правоохоронці затримували людей за порушення умов карантину. Згідно до чинного законодавства, сам факт недотримання карантинних правил не може бути підставою для затримання. Правоохоронець повинен хіба що зафіксувати правопорушення та зібрати необхідні докази. Однак, як показав моніторинг, поліцейські неодноразово вдавалися до затримання громадян, у тому числі із застосуванням спецзасобів та фізичної сили.

Експерти встановили найбільш типові порушення. За їхніми словами, правоохоронці затримували громадян без достатніх на те підстав, дозволяли собі невиправдне або надмірне використання фізичної сили, не попереджували затриманих про відповідні дії, відмовлялися пояснити підстави для затримання. Також представники Асоціації відмічають відсутність фіксації обставин та порядку проведення затримання. Один із таких прикладів – це затримання пенсіонера у Чернівцях 12 липня поточного року. Того дня патрульні помітили літнього чоловіка, який перебував на вулиці без захисної маски. Він сперечався з правоохоронцями стосовно законності їх дій. На відео, яке відзняли свідки подій, було видно, як патрульні без попередження повалили пенсіонера на землю та заломили йому руки. Після такого затримання чоловіку стало зле. Як відмітили в Асоціації, ігнорування деяких фізичних особливостей затриманих – у даному випадку віку – є також розповсюдженим порушенням під час затримання громадян.

Як зазначають експерти, наміри поліції забезпечити жорсткий контроль за дотриманням правил, часом, призводили до невиправданих затримань, які могли супроводжуватися надмірним застосуванням фізичної сили та спецзасобів. Разом із тим мають місце численні виправдувальні рішення судів, які не вбачали у діях громадян складу інкримінованого їм правопорушення.

"Буде помилковим вважати, що порушення прав громадян при затриманні і застосуванні заходів фізичного впливу викликані лише особливостями роботи поліцейських в умовах карантину, – зазначають експерти УМДПЛ. – Для українських правоохоронців подібні порушення є звичайною та усталеною практикою, існування якої зумовлено цілою низкою причин, у тому числі слабким рівнем службової підготовки персоналу, неефективним контролем за дотриманням поліцейськими законності, відсутністю дієвого механізму розслідування їх незаконних дій тощо. "Карантинні" затримання стали додатковим підтвердженням того, що обіцяна гуманізація поліції, як важлива складова загальної реформи правоохоронних органів, не відбулася".

Баланс між доцільністю та пропорційністю

Чимало країн у зв’язку з другою хвилею пандемії посилюють карантинні вимоги. Наприклад, в Ломбардії, італійському регіоні, який став епіцентром COVID-19, влада вирішила ввести комендантську годину. Згідно з цим рішенням, громадяни не повинні покидати свої домівки з 23:00 до 5:00 без нагальної на те причини. А в Римі були заборонені публічні зустрічі, аматорські футбольні матчі та нічні бари. Також у цій країні нехтування засобами індивідуального захисту може обернутися величезним штрафом – тут за прогулянку без маски потрібно викласти 1000 євро. Б’ють по гаманцям порушників і у Великій Британії. Там суттєво зросили штрафи за порушення режиму самоізоляції. У перший раз порушники повинні будуть заплатити 1 000 фунтів, а за повторне порушення – до 10 тис. фунтів. Уряд Ірландії у свою чергу ухвалив безпрецедентні для країни заходи. Новий локдаун набрав чинності 21 жовтня. Наприклад, відповідно до нових правил були закриті всі магазини. Виключенням хіба стали ті, що продають товари першої необхідності.

Разом із тим у світі шириться хвиля невдоволення щодо жорстких карантинних вимог. 26 жовтня в низці міст Італії відбулися масові протести проти таких обмежень. Найбільші акції пройшли в Мілані, Турині, Генуї, Неаполі та Тревізо. У Мілані протестувальники оточили урядову будівлю. Поліція розганяла їх гумовими кийками та сльозогінним газом, демонстранти кидали каміння та коктейлі молотова. А в Римі на центральній площі міста  зібралося кілька сотень людей. Демонстранти підпалювали сміттєві контейнери, нищили  автомобілі і моторолери. Поліція застосувала проти них водомети.

У Чехії особливе невдоволення висловили спортивні фанати. Там 18 жовтня футбольні та хокейні вболівальники, незадоволені скасуванням змагань, протестували проти соціальних обмежень. Фанати колоною пройшлися вулицями Праги, скандуючи образи в сторону влади. Проте згодом вони спрямували своє невдоволення у бік правоохоронців. На акції були присутні більше людей, ніж планувалося, вони відмолися носити медичні маски та припинити мітинг. Із натовпу в поліцейських стали кидати камінням і порожніми пляшками. Правоохоронці у відповідь застосували водомети і сльозогінний газ.

"Ми ж розуміємо, що у світі не було досвіду ще з цим карантином, з цим COVID-19, – зазначив Пивоваров. – Ще було щось нове, страшне, ми не знали, що з цим робити. Але тут є пропорційні та зрозумілі шляхи, а є незрозумілі. Тут треба знаходити баланс в пропорційності та доцільності. Часто слабка просвітницька робота проводилась для населення. Також у більшості цивілізованих країн – у тій же Америці чи Європі – були якісь компенсації, одноразові виплати,були зменшені податки. А у нас це мало несистемний характер. Тому сильно ударило по економіці, по самозайнятим особам. І для них не було жодних компенсацій. Тому це також впливало на порушення. Бо людям якимось чином потрібно годувати свої сім’ї та виплачувати свої кредити. Також нам не вистачає безкоштовних тестувань. Щоб у нас була реальна картина щодо кількості заражених, щоб легше було вводити обмежувальні заходи та говорити з людьми".

За словами правозахисника, у таких умовах правоохоронці також потребують просвітницької роботи. Щоб вони не діяли як репресивні органи, а могли пояснювати людям всі наявні загрози. Також Пивоваров розповів про незахищеність самих правоохоронців. За його словами, серед інфікованих багато представників професій, які часто контактують з людьми. І представники поліції якраз до них і належать. Крім того, вони не отримують компенсації за погані умови роботи. Як зазначає Пивоваров, з цим всім і раніше були проблеми, проте пандемія їх тільки загострила.