Акції онлайн і проросійські провокації: Як українці вшанували учасників Другої світової війни

Дочекавшись, коли вщухнуть пристрасті, Depo.Хаків озирається назад і згадує, як в різних регіонах відзначали "переможні" дати і що змінилося порівняно з попередніми роками. 

День пам'яті та примирення

8 травня в Україні та багатьох країнах світу відзначали День пам'яті та примирення. В цей день зазвичай проводиться низка заходів, присвячених пам'яті жертв Другої світової війни. Цього їх формат був дещо незвичним – епідемія коронавірусу, яка шириться світом, внесла свої корективи. Наприклад, в Британії люди вийшли на вулицю та хвилиною мовчання вшанували пам'ять полеглих в Другій світовій війні. У Парижі біля Тріумфальної арки пройшли урочистості, щоправда, без участі ветеранів. В Україні День пам'яті та примирення також пройшов спокійно, без багатолюдних мітингів та гучних промов. Політики та можновладці обмежилися покладанням квітів та поодинокими відеозверненнями.

Враховуючи карантинні реалії, чимало цікавих акцій проходили в соціальних мережах. Мабуть, однією з найяскравіших ініціатив стала безстрокова акція "Родинні історії війни", ініційована Українським інститутом національної пам'яті. Під відповідним хештегом будь-хто охочий може поділитися історією свого родича, який пережив Другу світову. За словами організаторів, ця акція має спростувати міф про те, що перемогти нацизм у Другій світовій війні Росія змогла би, як про це колись заявив президент РФ Владімір Путін, без України.

"Спільна перемога над нацизмом була б неможливою без внеску українців – без незламності та людської гідності сотень тисяч звичайних людей, – розповіла начальниця популяризаційного відділу Українського інституту національної пам'яті Наталія Слобожаніна. – Друга світова не оминула жодної української родини. Захищати своїх рідних та свій дім від ворога до лав Червоної армії пішло понад 7 мільйонів українських синів і доньок. В арміях Союзників воювали 250 тисяч, а в Українській повстанській армії – понад 100 тисяч вояків. За кожною із наведених цифр стоять долі конкретних людей. Без їхніх історій пам’ять про Другу світову не буде цілісною".

За її словами, колись радянська, а на сьогоднішній день і російська пропаганда сфокусована перш на все на глорифікації полководців та оспівуванням їх "перемог". Причому мало кого хвилює той факт, що ті перемоги давалися дуже дорогою ціною. Що за неї платили життям тисяч звичайних солдат, яких використовували як "гарматне м’ясо". Тому акція має показати, як тоталітарний режим використовував жертовність простих людей на власну користь. А також повернути імена людей, які стали свідками тих жахливих подій. І показати, що український вимір Другої світової не був однозначним.

"Родинні історії, пов’язані з подіями Другої світової можуть бути різними: участь рідних у боротьбі з нацистами в лавах Червоної армії, Української повстанської армії, арміях Союзників, – зазначила Слобожаніна. – Це можуть бути історії остарбайтерів чи військовополонених, тих, кому вдалося вижити в таборах смерті або ж під окупацією. Акція має залучити до участі усіх зацікавлених. Вона сприятиме вшануванню пам'яті учасників та очевидців Другої світової війни і доповнить їхніми історіями загальну історію трагічних подій. До акції долучилися заклади освіти, бібліотеки, на фб-сторінках яких публікуються родинні історії. Користувачі соцмереж також викладають свої родинні історії".

День перемоги над нацизмом

Про Другу світову війну згадували 9 травня, коли відзначали День перемоги над нацизмом. Однак проходив цей день із численними порушеннями умов карантину. А ще – з проросійськими акціями, георгіївськими стрічками та комуністичною символікою. Так, в Києві на пам’ятний захід з'явився чоловік у пілотці з кокардою СРСР. Поліція попросила його зняти її та віддати для складання адмінпротоколу, що той відмовився робити. Тепер шанувальнику СРСР світить штраф. Під час покладання квітів депутат партії "Опозиційна платформа – За життя" Нестор Шуфрич заявив журналістам, що виступає за скасування заборони на "георгіївську" стрічку та інші радянські військові символи. За його словами, український народ є народом-переможцем у Другій світовій війні, а радянські символи Шуфрич відносить до символів перемоги.

Бурхливо відзначили День перемоги над нацизмом в Одесі. В цей день на Алеї слави було багатолюдно. Серед людей, які покладали квіти до пам'ятника Невідомому матросу, було чимало одягнених у радянську уніформу. Її можна було побачити навіть на малих дітях. Час від часу в натовпі спалахували словесні перепалки. Жодного протиепідемічного режиму дотримано не було. Деякі відвідувачі поводилися доволі агресивно. Одного чоловіка затримали за образу поліцейського. Була жінка зі стрічкою, схожою на георгіївську. На прохання зняти її вона почала ображати поліцейських та називати їх "бандерівцями".

За словами журналістів, на заході було чимало проросійськи налаштованих громадян. Зокрема, одна жінка, яка щосили кричала "Скоро вежливые люди придут!" Нагадаємо, що так звані "вежливые люди" – це кліше російської пропаганди. Даним терміном позначалися окупаційні війська, які висадилися в Криму без розпізнавальних знаків у 2014 році. У нас вони більш відомі як "зелені чоловічки". Не обійшлося в Одесі без куди відвертіших провокацій. Там напередодні свята невідомі особи розмалювали стелу з гербом міста в кольори "георгіївської" стрічки. Таку прикру ваду згодом виправили проукраїнські активісти, які зафарбували георгіївські стрічку синьою та жовтою барвами.

У Херсоні за порушення карантину затримали трьох учасників пам'ятної акції. Вони не хотіли реагувати на зауваження правоохоронців щодо забороненої символіки. Зокрема, хтось приніс на захід червоний прапор. Також там була жінка у футболці з надписом "СССР". Жителям Запоріжжя 9 травня запам'яталося тим, що вулицями проїхав справжній танк часів Другої світової війни – реконструйований Т-34. На його броні майорів радянський прапор. Люди, які ним керували, були вбрані у радянську військову форму. Ініціював реконструкцію місцевий політик Вячеслав Богуслаєв, відомий своїми проросійськими поглядами. Також в Мелітополі Запорізької області був затриманий чоловік за радянську символіку та непокору поліції. Пенсіонер вийшов у центр Мелітополя без маски, зате з радянським прапором.

У тому ж самому Запоріжжі один чоловік виготовляв георгіївські стрічки та маски зі символікою СРСР. У мережі "Фейсбук" він закликав поширювати комуністичну символіку та пропагував комуністичний тоталітарний режим. Згодом правоохоронці вилучили його майно. Там були, зокрема, червоні захисні маски з комуністичною зіркою, стрічки з серпом та молотом, георгіївські стрічки, червоні прапори, кепки, пакети та кульки з радянською символікою.

Не обійшлося й без суто російських акцій, як-от "Безсмертний полк". Вона зародилася в Росії ще в 2012 році як низова ініціатива, хоча згодом була приватизована державою. За задумом ініціаторів, учасники заходу мають крокувати вулицями з портретами дідів-прадідів, які воювали в Другій світовій війні. Щоправда, в якийсь момент все почало йти не за планом: портрети видавалися організаторами, діди були чужими, а самі транспаранти після завершення маршу частенько опинялися на смітнику. Подібні акції почали проводити і в Україні, причому вже після початку війни Донбасі. До її організації зазвичай долучаються партії та організації, які відрізняються своїми проросійськими поглядами.

Наприклад, ще до 9 травня мер Харкова Геннадій Кернес агітував харків'ян приєднатися до акції "Безсмертний полк". Він навіть пообіцяв фінансово допомогти учасникам. За його словами, міськрада планувала влаштувати 9 травня святковий концерт, "масштаби і зірковість якого запам'яталися б харків'янам надовго". Щоправда, карантин вніс свої корективи і довелося обходитися малим. За задумом мера, в цей день харків'яни мали вийти на свої балкони з фотографіями дідів і прадідів, які брали участь у Другій світовій війні. Проте не обійшлося і без офлайн-версії акції: харківський осередок партії "ОПЗЖ" на чолі з Андрієм Лесиком прийшов на Меморіал Слави з символікою акції "Безсмертний полк".

Далі пішли учасники акції "Безсмертний полк" в Миколаєві. Там на марш вийшли близько сотні мешканців міста, начисто забувши про карантин. Під час ходи учасники акції співали радянські пісні і викрикували гасла, на декому можна було побачити пілотки та червоні стрічки.

Влаштовували на 9 травня і тематичні автопробіги. Один із таких відбувся в Харкові за участі раритетних авто з червоними п'ятикутними зірками. Самі учасники були вдягнені в військову уніформу радянського зразка. Вони ще використовували червоні прапори. Також на честь свята в Києві та Одесі одіозна "Партія Шарія", відома своєю українофобською та проросійською позицією, організувала свій автопробіг. Захід відбувся під гаслом "Ми – країна переможців. У Перемоги є дата та у Перемоги є ім'я".

Ще один автопробіг в Одесі проводила партія "ОПЗЖ". Однак учасники акції були зупинені поліцією через радянську символіку та порушення вимог карантину. У Запоріжжі пройшов автопробіг проросійської організації "Полк Перемоги", яку очолює місцевий політик Андрій Іванов. Десятки автомобілів мали на собі червоні прапори. Вони проїхали центром міста, однак згодом в їх керманичів виникла перепалка з учасниками вже проукраїнського автопробігу. Під час сперечки ветеран АТО зірвав з автомобіля "Полку Перемоги" червоний прапор. Учасників конфлікту розборонила поліція. До речі, напередодні правоохоронці провели обшук в офісі організації, яка влаштовувала "Полк Перемоги". Як виявилося, там підпільно виготовляли радянську символіку. Правоохоронці вилучили агітаційну продукцію, серед якої червоні прапори з написами "Полк Перемоги".

Нагадаємо, що в 2015 році в Україні було заборонене виготовлення та поширення комуністичної символіки. Це стосується і сумнозвісних георгіївських стрічок, які з 2014 році стали символом російської експансії та непомірних імперських амбіцій. Однак саме ця символіка неодноразово з'являлася саме на 9 травня, святкування якого вже не один рік намагаються використовувати проросійськи налаштовані громадяни.