Харків

Як у Харкові натюрморт за цінами "Сотбіс" продавали

Еволюція заробітку на харківських картинах. Від пограбування – до продажу псевдо-шедевра

27 жовтня 2016, 12:00

Як у Харкові натюрморт за цінами "Сотбіс" продавали

26 жовтня 2007 року з філіалу Харківського художнього музею в селі Пархомівка Краснокутського району два охброєні зловмисники спробували викрасти копії роботи Ван Дейка та гравюри з картин Рембрандта "Портрет раввина". Все закінчилось стріляниною, внаслідок якої один з охоронців був важко поранений, кинутими на місці події картинами та – для злочинців – багаторічним вироком суду.

Дев’ять років по тому на одному з популярних інтернет-сайтів з’явилось оголошення про продаж у Харкові натюрморту за 150 тисяч доларів. Продавець пояснив, що картина належить пензлю "знаменитого російського художника Штеріна", і що написана вона "за день до його смерті".

Незважаючи на відмінності (перший випадок – злочин, другий – ні), між цими двома історіями є дещо спільне: і тоді, і зараз заробити намагаються на витворах образотворчого мистецтва.

Третього спільника так і не встановили

Пограбування у Пархомівці неабияк здивувало музейників. Поки міліція шукала поранених охороною підозрюваних, мистецтвознавці задавали одне одному єдине питання: "Навіщо грабіжникам копії, якщо поряд висіли оригінали Малевича і Пікассо?"

Згідно з матеріалами кримінальної справи, зловмисниками виявились уродженець Соледару Донецької області та народжений на Полтавщині мешканець Києва. Обидва – раніше судимими, жодного стосунку до світу мистецтва не мали. Можливо, у картинах розбирався третій спільник, який у документах суду згадується просто як "невстановлена особа", з якою "особи встановлені" домовились напасти на музей.

За себе й за "того хлопця" ці двоє й отримали терміни: киянину дали 8 років позбавлення волі, донбасівцю – 14. Один з них вже мав вийти на волю. Не факт, що після цього він ходитиме до художніх музеїв.

"Не чув про такого художника"

Що стосується натюрморта за 150 тис. дол., то це найдорожча картина, яку продають у Харкові через Інтернет. Принаймні, інших подібних "лотів" ми не знайшли.

Як у Харкові натюрморт за цінами "Сотбіс" продавали - фото 1

На фото: натюрморт Штеріна

Скориставшись пошуковими програмами, ми дізналися, що продавець Олександр – тренер з плавання, працює в одному з басейнів Харкова, хизується фото з мером міста та явного стосунку до мистецтва не має. Хоч якусь інформацію про "знаменитого" художника на прізвище Штерін шукали довелося довше, ніж про продавця його картини. Як вдалося з'ясувати, Всеволод Штерін народився у Владикавказі (Північна Осетія, Росія) у 1929 році, з 1978 року проживає у російському місті Володимир. Сам Штерін за фахом військовий, бував у різних місцях СРСР і попутно малював усе, що  бачив. Всезнаючий "Гугл" не в курсі ні щодо смерті художника, який бував у Харкові ледь не проїздом, ні про його натюрморт, який начебто опинився у столиці Слобожанщини.

На питання, чи може картина Штеріна коштувати 150 тис. дол., харківський мистецтвознавець з питань образотворчого мистецтва Олег Коваль дуже здивувався. "Вибачте, але я про такого художника не чув, - зізнався фахівець. – Думаю, люди самостійно ціну написали – її яку завгодно можна виставити, хоч півтора мільйона. Взагалі вартість картин – питання болюче. Художники можуть фантазувати, бо, як правило, ціна залежить від її попередніх продажів, чи є у неї якась історія, яка репутація у автора картини", – пояснив співрозмовник Depo.Харків.

За словами Коваля, зараз ринок картин досить млявий, і навіть роботи сучасних художників з іменем стартують у Харкові від 5-10 тис. дол. "Звісно, про сотні тисяч не йдеться. Навіть ті автори, кому вдається продати роботи через аукціони "Крісті" та "Сотбіс," не отримують за них більше 300 тисяч", – зауважив він.

Коваль не зміг сказати, яка картина у Харкові найдорожча з фінансової точки зору. Але загалом цінних полотен багато й у Харківському художньому музеї, і в Муніціпальній галереї міста ("Єрмілов-Центр"), і в приватних колекціях.

Зазначимо, що останнім часом з’явилась тенденція до злиття приватних колекцій з неприватними. Зокрема, минулого року Харківському художньому музею подарував свою видатну колекцію картин ХХ століття відомий колекціонер Ілля Лучковський. Експерти оцінюють її приблизно у 2 мільйони євро. Сам Лучковський у розмові з нами спростовував цю цифру. Проте на аукціоні "Сотбіс" минулого року було продано картину Серебрякової за 3,85 млн фунтів стерлінгів (близько 5 млн євро), а у Лучковського картини цієї авторки також були.

Що стосується зібрання картин у Пархомівці, то невдовзі по пограбуванню, ще у 2008 році, його зробили окремим музейним об’єктом, присвоївши звання його засновника – Панаса Луньова. До Харківського художнього музею Пархомівський художній музей тепер відношення не має.

Найцінніші картини Харкова. Вибране

Ілля Рєпін. "Запорожці пишуть листа турецькому султану", кінець ХІХ століття

Як у Харкові натюрморт за цінами "Сотбіс" продавали - фото 2

Так сталося, що більшість людей знають лише про один варіант цієї картини (написаної у 1891 році), який зберігається в Росії. Однак Рєпін часто у своїй творчості повертався до вже втілених сюжетів. Так сталося і з картиною, написаною на основі легенди про переписку у 1675 році українських козаків та турецького султана Махмеда IV, який мав необережність запропонувати запорожцям здатись.

Рєпін зобразив козаків у процесі написання відповіді султану, текст якого й викликав гомеричний сміх персонажів картини. "Запорожці" номер два, на відміну від першого варіанту, перестали бути аж надто академічними: козаки стали "реальнішими" з точки зору історії. А ще чомусь зі столу зникла пляшка горілки.

Другу картину художник почав малювати ще під час роботи над першою, але так і не домалював її до кінця. Останній мазок був зроблений чи то у 1893-му, чи то у 1896-му. Розміри "харківської" картини дещо менші за формат "російської", але теж немаленькі.

До "переїзду" в художній музей у 1935 році полотно зберігалося в історичному музеї Харкова. А туди потрапило за кілька років до того в результаті обміну творами мистецтва з Третьяківською галереєю Москви, оскільки першим покупцем клонованих "Запорожців" був меценат Третяков.

Зінаїда Серебрякова. "Пагорби. Нескучне", 1914

Цю картину харківська художниця намалювала під час перебування в улюбленому селі Нескучному (зараз – Харківський район). Завідувачка відділом сучасного мистецтва Харківського худмузею Людмила Пономарьова називає це полотно перлиною колекції Лучковського. Судячи з того, що фотографії роботи ніде немає, картину бережуть, як зіницю ока.

Як пояснюють співробітники музею, цінність усієї колекції Лучковського в тому, що колекціонер діставав картини безпосередньо у авторів або у їх родичів.

"Портрет осадчого Харка". Невідомий художник, XVIII століття

Як у Харкові натюрморт за цінами "Сотбіс" продавали - фото 3

Якби ця картина з’явилась не у XVIII столітті, а на сто років раніше, можна було б стверджувати, що невідомий автор змалював не абикого, а саме засновника міста Харкова. Однак задумка художника, все ж таки, була пов’язана з легендарним персонажем, адже, як стверджують дослідники, "осадчий" у перекладі зі староукраїнської мови означає "першопоселенець".

Власне, картина має риси, спільні з іконами. При цьому Харко одночасно нагадує і поляка, і козака-бандуриста.

"Авель". Антон Лосенко, 1768

Як у Харкові натюрморт за цінами "Сотбіс" продавали - фото 4

Уродженець українського містечка Глухів Антон Лосенко прожив лише 36 років (1737-1773), але лишив після себе значний творчий доробок. Написаний в Італії "Авель" є однією з парних картин, на якій зображені біблійні персонажі. Інша картина, "Каїн", перебуває в Державному російському музеї. Зважаючи на сучасні реалії, є навіть деякий символізм у тому, що зображення найвідомішого в міфології планети братовбивці зберігається саме в Росії.

"За книгою". Марія Башкирцева, 1880

Як у Харкові натюрморт за цінами "Сотбіс" продавали - фото 5

Уродженка Полтавської області померла рано, у 25 років (1858-1884), від туберкульозу. Башкірчева була різнобічно обдарованою дівчиною: писала, малювала, навіть цікавилась політикою. Однак найкраще вона саме малювала.

Картина "За книгою" - єдина з майже семи десятків творів Башкирцевої, які знайшлися після евакуації експозиції Харківської картинної галереї перед окупацією міста гітлерівцями. В цілому оригінальних робіт Марії в Україні збереглось лише три – саме тому її картини так ціняться мистецтвознавцями.

Більше про події у Харкові та області читайте на Depo.Харків

Loading...
Loading...