Парі завдовжки в 120 кілометрів: Як харків'янин став марафонцем через суперечку

Мешканець Харкова Юрій Осьмачко менш ніж за добу подолав три марафонські дистанції

Історія харків'янина Юрія Осьмачка почалася зі звичайної суперечки. Тоді хлопець разом із друзями дізнався про українця Юрія Тростянюка, який за 46 днів подолав дистанцію у 5 тисяч миль. Юрій до такої новини поставився трохи скептично, сказавши що в середньому Тростянюк долав у день 120 кілометрів, а така відстань під силу кожному. Навіть тим, хто не має належної спортивної підготовки. Так і побилися об заклад. Ціною суперечки стали 5 тисяч гривень та дистанція у 120 кілометрів, подолати яку треба було за 24 години.

На підготовку хлопцеві, який працював у комп'ютерній фірмі та не мав жодного відношення до легкої атлетики, виділили три місяці. І хоча часу було замало, суперечка виявилася дорожчою за гроші, тому довелося діяти й розпочинати тренування.

Юрій зізнається: активні тренування зайняли приблизно півтора місяці – хлопець пробігав по 30 - 40 кілометрів приблизно три – чотири рази на тиждень. Окрім бігу допомагали консультації професійних легкоатлетів та спеціальна література. Майданчиком для підготовки обрали 400-метрове поле одного зі стадіонів Харкова. Тож для подолання дистанції у 120 кілометрів відчайдушному харків'янину треба було пробігти 300 кіл по стадіону.

Старт добового забігу назначили на 21:30 10 вересня 2016 року. А 11 вересня о 20:30 120 кілометрів були подолані.

"На все мені знадобилося двадцять три години – це з відпочинком, з часом поспати 2,5 години після першої дистанції. В сумі 23 години зайняло. Намагався бігти в нормальному режимі. Коли кисень надходить до м'язів у достатній кількості, відповідно, ніякого дискомфорту не відчуваєш, хоча б на початкових дистанціях. Спочатку планував пробігти три рази по 40 км, або ж 4 по 30, але якщо сил вистачить, то більше. Вийшло так, що вистачило більше, пробіг відразу половину дистанції", - зізнається хлопець.

Юрій розповідає, що під час марафону навіть їсти доводилося буквально "на ходу". Раціон також підбирали спеціальний – натуральні "енергетики". "Це звичайна їжа: банани, апельсини, горіхи, шоколад, ізюм", – зазначає хлопець

Підтримували всім світом

Поки Осьмачко готувався до забігу, історія дружньої суперечки розлетілася мережею, тож у день забігу підтримати відчайдуху прийшли не лише п'ятеро учасників суперечки, але й багато інших людей. Загалом на стадіоні зібралося близько сотні глядачів. Друзі зробили саморобне табло на якому позначали кількість подоланих кругів. Вони не лише підтримували морально й допомагали пити й їсти, а й буквально бігли поруч. Останні кілометри до перемоги бігли усі разом.

"Насправді дуже була велика підтримка в тому плані, що більшу половину дистанції, тобто близько 90 км, я пробіг не сам – постійно хтось зі мною біг, і це додавало сил. Так звана підтримка, коли хтось поруч біжить і готовий будь-якої хвилини допомогти", - говорить Юрій.

Свої переможні гроші він встиг витратити на "усілякі дрібниці". Зізнається: у цьому випробуванні перемога над самим собою була набагато важливішою за призовий фонд.

"Відчуття того, що зміг це зробити. Бо, насправді, це було складно. Спочатку, коли я тільки посперечався, це було так: "Я сказав, значить так і має бути!". Я не міг однозначно відповісти, що зможу – могли відмовити м'язи, ноги. Найголовніше в цьому - це моральна підготовка. Якщо людина психологічно готова, то вона може набагато більше, ніж їй дозволяє її фізична підготовка", - розповідає Юрій.

Півроку після перемоги над самим собою

Через півроку після свого переможного забігу харків'янин не полишає тренування. І хоча у зимовий період кількість забігів довелося зменшити, із настанням тепла Осьмачко поступово повертається до регулярних пробіжок – бігає двічі на тиждень по 10 кілометрів. І вже встиг взяти участь у весняному напівмарафоні, щоправда, з "невеликою" дистанцією у 21 кілометр.

Хлопець обіцяє й надалі продовжувати бігати й готується до більш серйозних марафонів.

Більше про події у Харкові та області читайте на Depo.Харків