ТОП-7 проектів, які обіцяв і не зробив Геннадій Кернес

За шість років керування Геннадія Кернеса були реалізовані проекти, які мер може занести собі в актив – станція метро "Олексіївська", парк Горького, реконструкція проспекту Гагаріна тощо. Але цікаво нагадати ті проекти, про які у міськраді говорили, але так і не втілили у життя та не планують цього робити найближчим часом.

1. Ще в 2011 році Кернес на власній прес-конференції повідомив, що місто планує побудувати віадук – нову транспортну розв'язку, яка з'єднає вулицю Весніна та ТЦ "Барабашово".

"У місті настав час зайнятися транспортними розв'язками. Ми розглядаємо можливість реконструкції і повного перегляду транспортної мережі в квадраті ТЦ "Барабашово" - Тюринка - вул. Шевченка - вул. Академіка Павлова. Сьогодні вивчають територію, де можна буде встановити опори віадука. Фінансувати будівництво будуть приватні інвестори. Кошти будуть залучені, у тому числі, з боку ТЦ "Барабашово", тим більше, що я спілкувався з Олександром Фельдманом, і він повністю підтримує ці ініціативи, і його концерн є одним із замовників цих розробок", - говорив чотири роки тому Кернес.

Зараз цей проект є перспективним, але чи буде він реалізований – невідомо.

2. Ще одним важливим для розвитку міста об'єктом є сміттєпереробний завод. Кернес згадує про нього весь період перебування на чолі міста. Спочатку в мерії шукали турецьких та європейських інвесторів, потім намагалися реалізувати проект в рамках національного проекту "Чисте місто", потім – за кредитні гроші Всесвітнього Банку, адже в листопаді 2014 року між Україною і Світовим банком вступили в силу угоди про позику в рамках реалізації шестирічного інвестиційного проекту "Розвиток міської інфраструктури-2" вартістю 350 млн дол.

Одним з етапів впровадження "цивілізованої системи поводження з відходами" в Харкові називають "будівництво комплексу з переробки ТПВ із системою збору та утилізації полігонного газу та виробництва електроенергії, а також будівництво лінії сортування окремо зібраних відходів". Але на даний час будівництво не розпочалося, й реальні строки виконання проекту невідомі.

3. Уже п’ять років не можуть у Харкові втілити проект єдиного електронного квитка на міський транспорт.

У 2011 році Геннадій Кернес заявляв про намір придбати автобуси з електронним кондуктором. У 2012 році в метрополітені повністю перейшли на електронні картки та паперові квитки зі штрих-кодом. Такі ж картки планували впровадити і для наземного електротранспорту. На маршрут навіть виїжджали експериментальні тролейбуси з жовтими ящиками для видачі талонів по картці. Але після проведення Євро-2012 про проект забули. І лише цього року знову дістали з шухляди.

На початку року депутати міськради проголосували за втілення концепції з реалізації проекту "єдиного квитка". Як заявив віце-мер Євген Водовозов, ухвалення концепції - це перший етап роботи. Наступним стане розробка технічного завдання, для чого необхідно залучити позабюджетні гроші.

"Для впровадження проекту єдиного проїзного створена робоча група, в яку входять фахівці з різних сфер і галузей. Робота над цим проектом йде за графіком", - сказав він. Втім, від створення робочої групи до втілення проекту в життя в Україні може пройти не один десяток років.

4. Ще один проект, який хотіли втілити у міськраді у сфері розвитку транспорту, – встановлення нової автоматизованої системи управління дорожнім рухом. У 2013 році було розпочато розробку ТЕО системи. Перший "розумний світлофор", який можна підключити до будь-якої з існуючих систем управління дорожнім рухом, встановили на перехресті вулиці Сумській і проспекту Правди.

Начальник управління транспортної інфраструктури та організації дорожнього руху Департаменту транспорту Євген Ляшенко в 2014 році говорив, що міська влада давно вже виношує плани почати впровадження АСУДР, щоб поліпшити ситуацію на дорогах, де ускладнено проїзд транспорту в години пік. "Перевага цієї системи в тому, що там є відеодетектори, які фіксують кількість транспорту на магістралі і, в залежності від навантаження, розподіляють транспортні потоки на менш завантажені вулиці – наприклад, якщо система бачить, що попереду вірогідне утворення пробки. Для цього застосовуються динамічні знаки регулювання руху", – зазначив Євген Ляшенко.

За його словами, АСУДР – коштовна, тому система впроваджуватиметься поступово. У підсумку до неї планують долучити всі 318 світлофорних об'єктів, що функціонують в Харкові. В 2016 році місто планує виділити десятки мільйонів на заміну світлофорів, але до повної реалізації проекту ще далеко.

5. Історія наступного проекту теж сумна. Мова йде про будівництво прибудови до Історичного музею на Майдані Конституції. Цей проект мерія реалізовувала разом з Харківською ОДА, яку тоді очолював Михайло Добкін. Будувати почали ще до початку Євро-2012 в рамках реконструкції самої площі.

Підрядник "зробив" коробку, але на цьому все й завершилося. Завершити будівництво у міськраді планували за кошти, які мали отримати від продажу ОСК "Металіст" структурі Сергія Курченка. Планувалося, що основна частина коштів піде на добудову станції метро "Перемога", а решта – на будівництво філармонії та музею. Але власник футбольного клубу не розрахувався, стадіон повернули в комунальну власність, а будівництво зупинилося. І, схоже, надовго.

До речі, гроші за будівництво підрядник відсудив лише минулого року.

6. Крім того, ще в 2012 році на засіданні містобудівної ради розглядали проект встановлення пам’ятника козаку Сірку над виходом зі станції метро "Історичний музей".

За словами скульптора Олександра Рідного, ідея пам'ятника формувалася протягом  п'яти-шести років. Кілька разів змінювалося місце під майбутню скульптуру. Фігуру Сірка створювали завдяки роботам реставратора Герасимова, який працював над відновленням зовнішнього вигляду осіб за залишками черепів.

"Місце історичне. Козак Сірко - один з тих, хто обороняв міста. Він вигадав перший герб міста, крім того, залишилися гармати, які цар залишив на знак особливої прихильності до міста", - говорив ще кілька років тому Рідний.

Висота монумента має складати 6,3 метра, в тому числі висота постаменту – 0,8 метра, висота фігури – 2,5 метра, висота прапора – 5,5 метра. Сам пам'ятник мав бути зроблений з бронзи.

Скульптор зазначив, що місце для пам'ятника обрали дуже гарне. Що ж: минуло з того часу вже чотири роки, а про пам’ятник забули.

7. Ще один не доведений до логічного завершення проект – комплексна реконструкція площі Павлівської. Ремонтні роботи розпочали, коли площа ще носила ім’я соціалістки Рози Люксембург.

Проект передбачає зміну геометрії руху транспорту на площі, заміну всіх інженерних мереж, реконструкцію трамвайних переїздів і навіть появу нового пам'ятника замість знесеного монумента Незалежності.

На даний час, частково замінили інженерні мережі та частково реконструювали трамвайні переїзди. Основні роботи не починалися. Тож реконструкція цієї площі вже затягнулася на три роки, коли завершиться – невідомо. Але точно відомо, що не цього року.

Отже, харківській владі вдалося реалізувати далеко не все з того, що вона декларувала. Деякі проекти зупиняють на півдорозі, починають реалізовувати нові.

Можливо, що "зрада" сховалась ще в тому, що Стратегія розвитку міста до 2031 року так й не була затверджена й опинилась "у довгій шухляді".