Чи переможе Кернеса екс-рабин Ходос

Президентська "Солідарність" однією рукою підставляє лідерові перегонів відверто провального опонента, іншою ж  рукою роздає інтерв'ю про непримиренну політичну боротьбу, заперечуючи інсинуації в паритетності між "Відродженням" і БПП. На кого ж зробить ставку пропрезидентська сила, якщо раптом річки повернуть назад, а Харків спіткає другий тур мерських виборів.

Післясмак від списку кандидатів на пост мера Харкова залишає бажати кращого. З одинадцяти кандидатів половина є відверто мертвонародженими проектами не тільки без шансів зайняти мерське крісло, але вони ще й віддають собі в цьому звіт. Дарта Вейдера, наприклад, знаєте? У "Зоряних війнах" бачили, так? Ну дивіться далі, ймовірно, свою програму по Харкову він презентуватиме там же. Або ось ще з прекрасного: Юрій Кроль, самовисуванець. Безпартійний, хоч і трудився в СДПУ(о). Безпонтовий, бо їсть метиловий ректифікат за кермом, та ще й у центрі столиці - ледве встигнувши зареєструватися, кандидат відзначився в мережах роликом із затриманням його новою поліцією. "Ви на мене наступили так, що я обісрався", - заявляє правоохоронцям потенційний міський голова, п'яно хихикаючи. Це практично єдине, що можна знайти про Юрія Кроля у всезнаючих інтернетах.

Кандидат від партії "Сила людей" Ганна Меркулова - при всій повазі до єдиної жінки в цьому списку - не розпочинала ніякої кампанії, та й не почне вже, судячи з усього. Залишається загадкою, що скаже це прізвище в бюлетені виборцю, так само як і назва партії. Хоча ні, партійний бренд іноді можна зустріти накатаним фарбою через шаблон на асфальті або стінах будинків, де записні дотепники виправляють його на "Сила люлей", надаючи зайву пасіонарність невигадливому в цілому неймингу.

Ще один цікавий персонаж в цій категорії - пророк конспірологічних істин ротом, борець з Хозарським каганатом, що йде на вибори "за Бога, Князів і Вітчизну", колишній харківський рабин і колекціонер антикваріату Едуард Ходос. З якого нафталіну дістала його історія - достеменно невідомо, але підтримувала його висунення Патрія захисників вітчизни (і князів?). Передвиборча програма кандидата, вочевидь, вкрадена тими ж, хто в фольколорній творчості випив з крана всю воду - учасниками сіоністської змови; їм присвячено більшість авторських монологів Едуарда, якими можна насолодитися на відеохостингу, як і відео з засідання партії, що присвячене висуненню в мери - і те, і інше пронизливо нагадує спіритичні сеанси у Олени Станіславівни з "12 стільців".

В ар'єргарді полощеться надзвичайно шумний, але так само непрохідний вище відсотка статпохибки Анатолій Родзинський, чинний депутат міськради, дуелянт з Кернесом, жертва двох замахів і за сумісництвом досвідчений юрист з банкрутств. Незважаючи на агресивну рекламу, Родзинський не росте в рейтингах з однієї простої причини: огудників Кернеса так багато, що для закріплення в образі головного потрібно чимось відрізнятися від маси колег по цьому захоплюючому заняттю. Анатолій же поки не відрізняється нічим, крім блакитного светра та сумовитої медійної активності, але продовжує стверджувати, що Кернес бачить його своїм прямим конкурентом.

Отже, відсіявши п'яних, невпізнаних та неадекватних, переходимо до реальних гравців. Втім, колишнього міністра АПК, свободівця Ігоря Швайку можна сміливо переносити на лаву запасних з сором'язливо зафарбованим написом "ватага клоунів". Рейтинг ВО Свобода на Харківщині завжди був незначний, а після подій під Верховною Радою 31 серпня так взагалі став стрімко падати. Дерадикалізація, панове, що ж ви хотіли в країні, яка вибилась із сил, та й обличчям під час передвиборки треба світити не в кримінальній хроніці, а у дворах з бабусями. Ви, Ігоре, як справи залагодите, приїжджайте до Харкова, вас Кернес навчить пенсіонерок пестити.

У сухому залишку маємо лідера гонки Кернеса, кандидата від влади Олександра Давтяна і основну трійку претендентів на вихід у другий тур - Юрія Сапронова, бізнесмена, самовисуванця, Тараса Ситенка, лікаря, кандидата від "Самопомочі" і Ігоря Балути, екс-губернатора, трошки волонтера, трошки гробаря Леніна, трошки людини Авакова.

З Давтяном все дуже прозоро і дуже сумно - в першу чергу, для харківської "Солідарності". Губернатору Ігорю Райніну, як людині, відповідальній за результати виборів перед Президентом, доводиться робити хорошу міну при дуже поганій грі, бо те, що Олександр Саркісович - найслабший кандидат, якого президентська сила могла виставити проти Кернеса, в Харкові розуміють навіть ті, хто не вміє користуватися Інтернетом. А це означає, що в першому турі Давтян (його навіть немає в жодній соціології найближчого місяця) відтопче свої 1-1,2% і, винагороджений за турботу і маленькі бризки передвиборчого бруду, піде далі робити свої бізнеси.

Тарас Ситенко - типовий приклад «колективного хорошого хлопця» з усіма витікаючими плюсами і мінусами цієї репутації. З одного боку, він уособлює команду, не заплямовану зв'язками з колишньою політичною кон'юнктурою, з іншого боку прямий наслідок такої незаплямованості - низька впізнаваність. Взагалі-то за такий аванс, як незабрудненість, потрібно дякувати Боженьку і своїй політичній молодості, і негайно розпочинати оглушливу бліц-кампанію з персоніфікації кандидата. У "Самопомочі" ж вибрали softcore, і тепер в будь-якому інформаційному меседжі Ситенко карамелізують потоком загальних сентенцій в стилістиці "жити повинно стати більш краще". Усі згодні, всі підтримують, але ніхто не знає, яким гайковим ключем або за які кошти це зробити - ну, або не говорять вголос. Більше вогню б кандидату - дивись, і зачухались би хлопці нижче за списком. А поки створюється враження, що мерська кампанія для "Самопомочі" - не більш, ніж піар-майданчик для партії перед виборами до місцевих рад, куди завести людей їм набагато важливіше, ніж поставити свого міського голову.

Юрій Сапронов же повторює типову помилку індивідуального політичного стартапу. Виявивши і охопивши найбільш активний сегмент свого електорату - бізнес у даному випадку, він продовжує його обробляти, не розширюючи охват навіть у своєму полі. А студенти? А айтішники? Вони що - не мислячий, не успішний або потенційно успішний виборець, той самий виборець Сапронова? Ті, з ким кандидат веде диспут в публічному полі, вже й так з ним згодні і проголосують, але їх мізерно мало у відсотковому відношенні до реєстру виборців. Тому Сапронову зараз треба вшир, а не вглиб, але є відчуття, що він сам побоюється цього виходу в суміжні електоральні поля. Це ж бізнес з бізнесом знайде спільну мову, а молоді самодостатні креакли, наприклад - виборець дуже неоднорідний, впертий і категоричний, за такий приріст не раз спітніти треба.

Ігор Балута - як це видно з висоти прожитого місяця - ймовірно хотів вскочити у вибори тим самим єдиним кандидатом від демократичних сил. Однак безлад у резолютивній частині першої конференції демсил, мабуть, переконав його в безперспективності цієї ідеї. Тоді ж у Балути виникли проблеми з реєстрацією Волонтерської партії, і він літав до Києва врегулювати це питання якраз під час другої конференції. Зараз Балута залишається єдиною опорою і надією Арсена Авакова в межах харківського регіону, і тільки на Банковій відають, чи не випросить Арсен Борисович для свого намісника містечко у другому турі харківських мерських виборів. 

Разом з тим, за зведеними даними різних соціологічних джерел, ці останні троє кандидатів не набирають більше 2-3% кожен, до того ж Балута як найбільш розпіарена персона навіть у цій трійці пасе задніх - від одного до півтора відсотка в різних дослідженнях. Вивести кандидата у другий тур можна тільки за допомогою адмінресурсу, правильного підрахунку і поблажливої власної уваги, і тут Ігорю Львовичу залишається вибирати - кого ж озолотити своєю прихильністю. "Я знаю точно, що ми підтримаємо (якщо Давтян не пройде у другий тур) людину, яка вийде від демократичних сил. Ось так, підтримаємо не дивлячись", - заявив Ігор Львович у інтерв'ю, що датоване 29 вересня. До речі, цікаво, коли він заявляв це, вже було відомо, що Олександр Фельдман не йде в мери?

Фельдман, до слова, не зареєструвавшись кандидатом у міські голови, зрадницьки оголив буферний фронт і, власне, почасти поставив Райніна перед цим нелегким вибором. Соціологія показувала власнику еко-парку та ринку "Барабашово" в середньому від 8 до 10%, до чого Сапронов, Ситенко і Балута не дотягують навіть сумарно. Відмовившись йти в мери, Олександр Борисович зруйнував міфологію "про наступника", міфологію про "майбутнє секретаря міськради", так само як і міфологію про "єдиного прохідного у другий тур кандидата". Міфів, що ретельно пережовували з весни, не стало, а залишився лише голий пояс з двопроцентних кандидатів навколо непохитного п'ятдесятивідсоткового Кернеса.

Дивно, що до реєстрації не дійшов жоден з тих, хто "балотувався" на форумі з висунення єдиного кандидата від демократичних сил - крім, власне, Балути. Ігор Розсоха, Михайло Кобцев, Дмитро Марінін, Петро Костенко, Ярослав Марченко та інші висуванці здулися як тільки стало зрозуміло, що форум "за єдиного" не дасть їм належного стартового поштовху. Та й Райнін, пам'ятається, обіцяв підтримати спільну кандидатуру, та роздумав, дивлячись на демократичний безлад. Ч ви не роздумав, а вже зробив свій вибір на користь хоч і не рейтингового, але керованого і неамбітного персонажа. Так що, якщо Ігор Балута раптово вискочить у другий тур, задраюємо люки і запасаємося попкорном. У цій битві титанів ще належить з'ясувати, у кого адмінресурс довше.