Виконавець шлягеру "Трус не играет в хоккей": Кобзон рятує свій пам'ятник у Донецьку

76-річний харків'янин Вадим Мулерман - один із найяскравіших виконавців радянської естради 60-их-70-их років. Він блискуче виконував шлягери "Лада" і "Трус не играет в хокей", саме його оксамитовий баритон повинен був звучати в заголовній пісні "Сімнадцяти миттєвостей весни". Але доля підносила співакові не тільки подарунки, а й суворі випробування.

Лемешев зробив солістом військового ансамблю

Сценічна кар'єра Вадима Мулермана почалася навіть не з навчання на вокальному факультеті в Харківській консерваторії, а зі служби в ансамблі Київського військового округу.

- З армії мене витягнув Сергій Лемешев (видатний радянський тенор, зірка світового масштабу - прим. авт). Він був знайомий з моєю мамою. Був у них роман чи ні - не знаю, думаю, він просто її помітив у натовпі людей. І коли мене забрали на службу, мама сказала: "Вадик, розшукай Лемешева. Нехай він тобі допоможе, щоб ти не пропадав в армії. Ну стріляти ти навчишся. Але за три роки забудеш як співати". І я вирушив до Чернівців, де Лемешев у той час був на гастролях.

Прийшов до готелю "Київ", але адміністратор до співака не пустив, сказав, що соліст відпочиває. Запитав прізвище - як представити? "Передайте, що це син Етті з Харкова". Тут-таки Лемешев вискочив у халаті в хол готелю: "А ну швидко до мене, давай-давай! Як там мама?" - розпитував. Вибачився, прибираючи розкидані по номеру жіночі трусики і ліфчик: "Не зважай, це дівчина прийшла на прослуховування". Лемешев був гуляка, нормальний, не те що Козловський - той все життя "кутався", не жив нормально.

На фото: В. Мулерман (у білій сорочці) разом із батьками, тіткою, братом і двоюрідною сестрою

"Давай послухаємо тебе. Що ти співаєш?" А що міг співати єврейський хлопець? "Дивлюся на небо", "Рідна мати моя". Заспівав вивчений на слух романс Чайковського, а Лемешев сів за рояль - і став акомпанувати. Я все життя страждаю від того, що не вмію грати. Справа в тому, що мої батьки були настільки бідні, що розмови про інструмент або викладача не виникало. І я заздрив Магомаєву, який народився в музичній сім'ї і міг зіграти що завгодно...

Я розповів, що мене направляють до ракетної частини в Прилуки. Лемешев по телефону попросив з'єднати його з командувачем Київським військовим округом маршалом Петром Кошовим. "У мене тут є хлопчик, візьми його в ансамбль". "Як, без прослуховування?", - здивувався маршал. "Я його вже прослухав, це те, що тобі потрібно", - поставив крапку Лемешев.

Сидів у камері Котовського

Приїжджаю до Києва, ансамбль Київського військового округу на гастролях. Мене зустрічає старшина й каже: "Йдемо на плац - будемо вивчати курс молодого бійця". А на вулиці злива. Прийшли. Старшина скомандував лягти у калюжу, я ліг. Другий раз віддав такий самий наказ. Я виконав, але не витримав, послав сержанта. За це він мене відправив на гауптвахту.

Через два дні повернувся ансамбль у частину. Його керівник уже знав, що повинен був приїхати новий соліст. Коли почув подробиці мого затримання, одразу наказав випустити, а сержанта відправив на гауптвахту замість мене. Я провів у камері недовго, але страшенно пишався - адже в ній колись сидів сам Григорій Котовський (легендарний учасник Громадянської війни - прим. авт). І, як і він, я теж розписався на стіні.

"Через Кобзона мене на 30 років сховали від людей"

На вершині своєї слави Вадим Мулерман одружився з колишньою дружиною Йосипа Кобзона, який бачив у харків'янинові конкурента по сцені.

- Я був у пригніченому стані - у мене померла перша дружина Іветта Чернова. Драматична артистка, диктор харківського телебачення, їй було всього 26 років. На нервовому ґрунті у мене було незмикання зв'язок: виходив на сцену - і не міг співати, щось ніби стояло в горлі. Усі мої гастролі скасували. І мені кажуть: ну хоч у Барнаул злітай, дамо тобі людей на допомогу, там великий концертний зал... Я погодився, і моє місце в літаку виявилося поруч із Веронікою Кругловою, на той момент уже колишньою дружиною Йосипа Кобзона. Красива жінка, ми сидимо, спілкуємося. Мої музиканти у хвості літака грають у преферанс. Вона розповіла свою історію розлучення, я трохи про себе. Летіти 5 годин. А я якось відвик від жіночого тепла, запаху... У літаку трохи заколисало, вона поклала мені голову на плече. Я піднявся й кажу: "Вероніка, я зараз піду пограю з хлопцями у преферанс. А коли загориться табло "Пристебніть ремені безпеки" повернуся - і ти мені скажеш, виходиш ти заміж за мене чи ні". Так я одружився вдруге.

На фото: В.Мулерман із В.Кругловою

Коли Кобзон дізнався, що нас поселили в один номер, влаштував у Москві паніку. Почав бігати по начальству - то до одного міністра, то до іншого, третього: "Мулерман відбив у мене дружину". Повертаюся до Москви, мене викликають на килим. Я розповів, що вирішив одружитися на Кругловій. "Так вона ж дружина Кобзона!", - обурилися чиновники. "Та ні, вона 1,5 роки вже не дружина", - відповів я.

Ми прожили 18 років, у нас спільна дитина, донька Ксенія. Вероніка була повною протилежністю Іветті - ревнувала, коли я приїжджав до Харкова, ходив на могилу першої дружини. Моя мама, безграмотна, але мудра жінка, поспілкувавшись з Веронікою вперше, сказала: "Я тобі не раджу. Якщо в тебе є хоч якась можливість привозити частину грошей сюди, ми будемо тобі їх відкладати. Тому що вона тебе оббере з ніг до голови". Так і сталося.

На фото: В.Мулерман і В.Круглова

А Кобзон, хоч не дурень по життю, але сприймав мене як конкурента і кисень в дечому перекрив. Я ніколи не ставив питання, хто перший, а хто другий на естраді, бо в кожного своя ніша, свій глядач. Ні, Кобзону всі заважали. У підсумку на сцені нікого не залишилося - ні мене, ні Едуарда Хіля, лиш один Кобзон. З Магомаєвим він упоратися не міг, але той і сам не хотів.

- Вас здивувало те, що Кобзон з'явився в окупованому Донецьку?

- Те, що робить Кобзон, мене і тих, хто його добре знає, давно вже не дивує. Зараз він рятує свій пам'ятник у Донецьку. Сам собі його за життя поставив, стрічку перерізав. Кобзон пристосуванець - підлаштовується до однієї влади, іншої, третьої. Через нього мене на 30 років сховали від людей. Хоча приводом послужили три єврейські пісні ...

На фото: Облитий фарбою пам'ятник Й.Кобзону в Донецьку

Таксував у Нью-Йорку, щоб оплатити лікування брата

З подачі керівника Держтелерадіо Сергія Лапіна, відомого своєю антисемітською позицією, в СРСР розмагнітили буквально всі відеозаписи з виступами Вадима Мулермана.

- Я назвав Лапіна фашистом після його слів, що з симфонічного оркестру потрібно прибрати сіоністські пики. А вітаючи людей з наступаючим 1971 роком, він узагалі заявив, що наступного року на радянському телеекрані обійдуться без Мулерманів, Лариси Мондрус і Олександровичів. Знаєте, хто такий Олександрович? Він був кращим співаком у СРСР з італійською школою, маленький, страшненький, але закриваєш очі і просто слухаєш. Золото, а не горло. Олександрович підробляв у синагозі - його батько був відомим кантором і навчив сина всіх вокальних тонкощів. Співака через його походження постійно ховали від глядачів, і він емігрував до Канади. Потім кликав мене за кордон, обіцяв зробити кантором у синагозі, де працював сам. Але я відмовлявся.

А в 1992 році все-таки прилетів до США на запрошення композитора Бориса Шапіро, який покликав трьох виконавців його пісень: Гелену Великанову, Володимира Трошина й мене. І вже там я отримав телеграму від брата зі звісткою, що він смертельно хворий. Став думати: як заробити грошей, щоб урятувати брата. Співав для емігрантів російською та на івриті. І раптом мене запросили на конкурс канторів у Лос-Анжелосі. Я здивувався, адже в моєму репертуарі немає духовних речей. Вирішив заспівати Хава Нагіла, але зробив її не танцювальною та завзятою, а ліричною, пропрацював кожну ноту, кожну фразу. Виступив - і поїхав. А наступного дня до мого дому підкотив роллс-ройс - я тоді вперше побачив таку машину. З авто вийшли два єврея у капелюхах і вручили мені конверт і букет квітів: "Спасибі, завтра ми вас чекаємо для переговорів". Які перемовини? Я розгорнув конверт - перше місце і премія 25 тисяч доларів. Виходить, обійшов професійних канторів на конкурсі. А переговори мали бути про те, щоб узяти участь у турне із хором, де за кожен виступ мені платили б суму вдвічі більшу. Але я відмовився, бо через два дні мав зустрічати брата і піклуватися про нього під час лікування.

Премія пішла на річну оренду квартири у Нью-Йорку і частково на госпіталь. А щоб заробити на ліки від раку - страховки не було і доводилося близько двох тисяч доларів на день витрачати на препарати - я вдень давав концерти, а вечорами таксував. Одягав окуляри, щоб наші емігранти не впізнали та не ляпали язиками зайвого... Мені лікарі обіцяли, що брат проживе місяць, а вийшло - півтора року. За цей час я вліз у борги, поки віддавав - дружина Вероніка Круглова продала мою квартиру в Москві.

Мої учні співають у Лас-Вегасі, який Хуліо Іглесіас підкорював 8 років

У США я провів 12 років. Коли організовував дитячий театр у Флориді, у містечку Холендейле, ніхто не вірив, що американці поведуть своїх дітей. Російський режисер, не говорить англійською. Пішли! Я вивчив 22 речення англійською, за допомогою яких спілкувався із дітьми. Але з часом освоїв іноземну мову, можу вільно розмовляти з американцями.

Зараз в Америці три моїх вихованці співають у Лас-Вегасі. Успішні європейські артисти не завжди можуть потрапити на сцену цього міста, там абсолютно дикий відбір. Наприклад, Хуліо Іглесіас "підкорював" Америку, прориваючись до Лас-Вегаса 8 років!

Третю дружину знайшов у небі

Я летів із Нью-Йорка до Харкова через Жуляни. Мене так добре зустрічали друзі, ми посиділи, випили, а перед цим був 10-годинний переліт. Я зібрався подрімати хвилин 40 у літаку.... Підходить стюардеса. "Випийте водички. З вас піт градом ллє". Я відмахнувся, сказав, що спати хочу. Вона знову підійшла, воду запропонувала. Я погодився. Випив води, подивився на стюардесу, оцінив - фігура непогана.

Коли літак приземлився, я чекав друзів, але в них щось із машиною сталося. А тут виходить ця стюардеса з колегами. І запитує: "Вас хтось зустрічає? А зупинитися вам є де?" Ми розговорилися, вона залишилася. Я взяв таксі, яке відвезло мене за потрібною адресою. Але виходив раніше, тому попросив її зателефонувати мені і повідомити, як добралася. Вона передзвонила з дому - і ми домовилися про зустріч.

Я запросив Світлану подивитися мій Харків, той, якого вона не знала. Потім ми сиділи під парасолькою оперного театру, пили шампанське - і там я зробив їй пропозицію. Я дуже щасливий, що сів саме в цей літак.

На фото: В.Мулерман з третьою дружиною Світланою, доньками Мариною та Емілією

Довідка. Вадим (Володимир) Йосипович Мулерман народився 18 серпня 1938 року в Харкові. Навчався на вокальному факультеті Харківської консерваторії, через призов до армії закінчив навчання в Ленінграді в 1962 році. Працював з естрадним оркестром М.Кажлаева (1963), джазом-оркестром А.Кролла (1964). З 1966 року В.Мулерман соліст "ВІО-66" Ю.Саульского, виступав з оркестром РРФСР під управлінням Л.Утьосова. Переміг на конкурсах у Братиславі (1967), Празі (1969), в 1980 році в Гавані. З 1971 року за наказом голови Держтелерадіо С.Лапіна Мулермана відсторонили від ефіру і обмежили в концертних виступах, гастролях.

У 1992 році поїхав до США, де прожив 12 років. Після повернення в Україну в 2003 році Мулерман багато виступав перед російськими глядачами. Громадянство артиста - російське. Повернути квартиру, яку продала колишня дружина, Вадим Мулерман не зміг. Єдине, чого він домігся за допомогою суду, це відновлення московської прописки. Зараз співак не виступає - у січні 2015 Мулерману зробили в США кардіологічну операцію.

Більше новин про життя Харкова читайте на kh.depo.ua